заєць

***

Отаке небо нам показували минулої суботи. Сама сфотографувати не встигла, принесла фоточок стирених з місцевої спільноти.

заєць

***

Сьогодні був є мій день для юзера chingizid, від нього пройшла лише половина, але вже є що розповісти, тому я розповім.
Взагалі треба би було вчора, але я вирішила що правильно буде зайнятись цим тоді, коли мені буде не в напряг, а в задоволення, тому сьогодні. До того ж сьогодні чомусь виявилося простіше просто жити, а не перевіряти що відбуватиметься і що з того вийде.
А вийшло от що: одразу як мені спала в голову думка спробувати прожити день для чінгізіда, навколо стали траплятись такі речі, що хотілось сфотографувати просто все місто цілком (і це в моєму районі, де я ходжу ледь не щодня).
Наприклад, дерев’яні полінця, що катаються на каруселі, або от такі милі штукенції в заростях:



Зустріч, куди я йшла у справах, не відбулась, бо нікого з потрібних людей на місці, куди вони самі ж призначили прийти, не виявилось. Насправді, я мала домовлятись про речі, про які досі не впевнена чи воно мені потрібно. Тому зараз в роздумах, сприймати це як привід "забити" чи просто як факт, що день для чінгізіда і бюрократія речі несумісні.

Далі я вирушила "почитати" вірші нашій річці, це був такий збірний жест і як подарунок чінгізіду, і як спілкування з рікою, і ще з деякими людьми і силами природи, з ким на даний момент було треба і це був найкращий спосіб з тих, що спадали мені на думку. Тому понесла запускати в річку паперові кораблики, розписані віршами Макса Фрая, Жадана, моїми власними і іншими актуальними для мене зараз, словом тим, що хотілось сказати світу.

По дорозі трохи заблукала (так я добре знаю де в нас вихід до річки і була там безліч разів, але якось так). Взагалі це вже стає традицією, коли починаю фрайстайлити забрідати кудись не туди. Здається місто натякає, що мені слід частіше і більше гуляти)

А ще дорогою потрапила в вихор з тополиного пуху, хто бачив кліп, котрим я вчора ділилася, дуже схоже було на зграю душ-світлячків звідти. Дуже сильне враження, словами про це не вийде, тому не буду й намагатися.

На березі я відчула вперше в своєму житті оте "мені дуже треба", про яке не раз читала у чінгізіда. Коли фотографувала кораблики на березі, побачила що батарея в фотоаппараті світиться червоним, тобто майже сіла, вистачить на 1-2 фото в кращому разі. Але мені було дуже треба фотку корабликів на воді, хоча б одну. Тому коли я їх запустила і знову ввімкнула фотоапарат, батарея була повна! Я принесла купу фоток і фотоапарат досі працює.

Collapse )


І трохи просто річки

Collapse )


На зворотньому шляху трапилось ось це, колоски що проросли крізь уламки каміння, для мене дуже однозначний знак, що все не марно і все буде добре.



Ще з незвичайного, чомусь сьогодні користувалася особливою популярністю у циган, причому не лише погадати пропонували, що в принципі досить звично, а й просили сфотографувати, хоча фото прислати їм не мають куди.

Провідала космічну рибу від arrise_viento, риби на місці не виявилось, десь попливла вже)

Ну і наостанок, треба ж було трохи "пошалить"

Collapse )

заєць

MOTANKA

Я просто залишу це тут. В мене від нього стільки емоцій, що для слів зовсім не залишається місця. Навіть на сльози місця не залишається. Лише на гнів і на відчайдушне несприйняття такої світобудови, котра здатна вмістити в себе стільки жахливих речей, як уже відбулося і досі продовжує відбуватися.
Для мене це той випадок, коли так побіжно, пунктиром вдається передати значно більше, ніж в лоб і з подробицями.

заєць

розділові

Цим неможливо не поділитися: неймовірний проект від мого улюбленого Жадана і ще кількох прекрасних людей.
Дуже хочу потрапити на них вживу, але навіть на відео дуже сильно.

і електронні листівки від них же
http://rozdilovi.org/send-ecards.html
заєць

Україна - річ містична

"Добрые приметы следует изобретать самостоятельно"
(с) Макс Фрай


Ну ок, будемо вважати вчорашні знаки добрими прикметами. А як інакше?
Стаття з фб, сама краще не сформулюю, тому процитую повністю:

"Те, що сталося сьогодні - це неймовірно і хтось скаже неможливо, але...
Але Україна - містична річ.

Україна, це земля, на якій пролягає кордон між Європою, землею людей, та Асією, землею Богів і даймонів. Кордон, який давні проводили по Танаїсу, який тепер зветься Сіверський Донець. Ріка, по якій зараз лежить лінія розмежування між людством та "Русскім міром".

Україна - містична річ. На інавгурації президента Ющенка один з голубів не зміг самостійно піднятися в небо. Нам відомо, яким було президентство Віктора Андрійовича.

Україна - містична річ. На інавгурації президента Януковича перед ним закрилися двері до Верховної ради. Ми знаємо, яким було президенство Віктора Федоровича і де він зараз.

На інавгурції президента Порошенка зомлів солдат Почесної варти, зронивши на землю зброю. Тоді це трактувалося, як те, що війну буде зупинено. І вона зупинилася. Не у Львові і не по Дніпру - на Танаїсі було зупинено наступ "Русского міра".

Перед інавгурацією президента Зеленського освічена, прагматична людина ХХІ сторіччя не мала чекати на якісь містичні пророчі знаки. І за Теорією ймоврностей нічого не могло статися, вчетверте поспіль - формули Паскаля, Лапласса, Ферма проти цього.

Але Україна - річ містична.

Після вручення посвідчення Президента України В. Зеленському, воно впало додолу, причому з рук військового.

А ще сам Зеленський тримав президентську печатку... догори ногами.

Що може означати ці пророцтва? Думай...те.

Але Україна таки містична річ..."

заєць

***

Для противаги побєдобєсію, стьобу над побєдобєсієм і всьому тому двіжу навколо. Це не смішно ні з якого боку, як на мене.

Після відео з’явився стійкий запах калини на руках і навіть після усвідомлення що то чисто психологічний ефект чомусь не зникає. 
заєць

***

Сьогодні зранку вийшла на подвір’я і потрапила на галявину з перелітними квітами)
Насправді то були метелики, я ще в житті не бачила стільки метеликів одночасно, як біля вулика з бджолами, тільки не з бджолами, а з метеликами.
Мабуть у них зліт був, якісь важливі комашині питання вирішували, не інакше.
Фото масштабу події не передають, бо мої "перелітні квіти" були надто перелітні, але як змогла:


Collapse )