девушка

Верхній пост. Хто я така і куди ви потрапили?

Власне хто я є на даний момент я не в змозі відповісти навіть собі, не те що незнайомому читачу пояснити, тому далі будуть просто факти про мене:
мама двох донечок, на життя заробляю дизайном поліграфії,
для душі трохи малюю дудлики, трохи шию іграшки, трохи фотографую, трохи пишу вірші,
люблю каву, котиків і осіннє листя, люблю слухати дощ і сидіти на підвіконнях, прогулянки старим містом, кухонні розмови до ранку,
люблю хороші вірші і хорошу прозу, сучасних авторів більше ніж класику, люблю запах типографської фарби, листівки з поштовими штампами і красиві блокноти,
старовинні двері, вікна і ключі, і взагалі речі з історією люблю. люблю живопис, музику, поезію, а також художників, музикантів і поетів)

В цьому журналі вчуся приязніше дивитися на світ, вірити в дива і по можливості творити їх сама для себе)
Однодумцям і бажаючим поспілкуватись завжди рада, задавати питання і знайомитись можна під цим постом.
Всім добра, казки поруч і щирої віри в чудеса!
коты

Йольський заєць)

Вже не дуже актуально, але краще пізно ніж ніколи)

До нової власниці заєць давно добрався і здається вже непогано прижився там, навіть помандрувати встиг, то ж думаю можна і тут показати, нехай буде.

девушка

***

В одному кафе над головами відвідувачів живуть дзеркальні люди. Вони завжди ходять догори ногами, а замість неба у них морські хвилі.
девушка

Роздача відповідей всім бажаючим

працює тепер на одній поросшій зарослями огорожі, якщо ще все не розібрали. Виглядає це все якось отак:



Насправді втілення цієї ідеї вийшло досить затягнутим, довго я сумнівалася на тему "які підстави я маю для того, щоб говорити за реальність, всесвісвіт, словом за те, що насправді дає нам відповіді", але врешті решт вирішила, що кому відповіді будуть не в тему, ті їх не візьмуть і це вже не моя справа, нехай реальність сама якось розбирається з цим. А я просто попрацювала її чи то секретарем, чи то пером для письма.
Виявилося що реальність була зовсім не проти, навпаки допомагала чим могла. Забезпечила мені відсутність зацікавлених свідків у місці, де з одного боку досить людна стежка для пішоходів, а з іншого в 9 випадках із 10 тусуються підліткові компанії.
Ну і подаруночком за зусилля нагородила. Подарунок був насправді від arrise_viento (дякую, все дуже класне!), але розпакувала я його відразу як повернулася після цієї цікавої пригоди (випадково звісно, просто так склалося). Отже тепер маю практично "Набір юного чарівника", ключ мандрівника між світами і есенцію спражнього лісу (чим не цілий світ) в окремій пляшечці.
Більше фоточок всього під катом.
Collapse )
девушка

***

"Когда уверен, что возможность действовать, как считаешь нужным, сама по себе успех, вопрос о тщетности вообще не встает."

От що значить чітко сформульоване запитання. Ще одна відповідь від улюбленого автора сама припливла в руки.

***

Прочитала "Я спросил, чувствует ли она на вкус, что я гриб" в тексті  де і близько нічого подібного не було написано (насправді подібне було, але дуже умовно подібне). Цікаво, то моя підсвідомість так зі мною спілкується? І якщо так, то що вона хотіла оцим сказати?
девушка

***

Вчора ми були миттю, спалахом світла і пташиним криком.
Ми були точкою в центрі зграї, всїєю зграєю і цілим небом навколо зграї.
А потім на мить зникли і нас не було взагалі, були лише зграя і сніг, вихор із птахів і сніжинок, що заполонив собою увесь світ.
Втрата контексту - невимовний досвід.