девушка

Верхній пост. Хто я така і куди ви потрапили?

Власне хто я є на даний момент я не в змозі відповісти навіть собі, не те що незнайомому читачу пояснити, тому далі будуть просто факти про мене:
мама двох донечок, на життя заробляю дизайном поліграфії,
для душі трохи малюю дудлики, трохи шию іграшки, трохи фотографую, трохи пишу вірші,
люблю каву, котиків і осіннє листя, люблю слухати дощ і сидіти на підвіконнях, прогулянки старим містом, кухонні розмови до ранку,
люблю хороші вірші і хорошу прозу, сучасних авторів більше ніж класику, люблю запах типографської фарби, листівки з поштовими штампами і красиві блокноти,
старовинні двері, вікна і ключі, і взагалі речі з історією люблю. люблю живопис, музику, поезію, а також художників, музикантів і поетів)

В цьому журналі вчуся приязніше дивитися на світ, вірити в дива і по можливості творити їх сама для себе)
Однодумцям і бажаючим поспілкуватись завжди рада, задавати питання і знайомитись можна під цим постом.
Всім добра, казки поруч і щирої віри в чудеса!
заєць

***

Бачила сьогодні загублену шкарпетку, куртку і рукавичку. Окремо, все в різних місцях, такий оригінальний пазл.  Цікаво яку деталь покажуть наступною?

***
Зустрічала посеред напіврозталого льоду впереміж з калюжами і брудним снігом несподіваний шматочок торішнього літа. Ходила привітатися.
Запланувала влаштувати собі шматочок цьогорічної домашньої весни)

***
Бачила зграйку опалих зірок, наполовину втоптаних в снігову кашу. Метафоричне вийшло видовище.

***
Бачила як заєць перетворюється на антропоморфну істоту. Одного цілого зайця вистачило на одну людську голову, до того ж перевернуту догори дриґом)

заєць

***

І ще одна риба, цього разу не вулична, а домашня. До нового дому добралася, отже можна вже показувати.
p.s. Схоже мій журнал уже можна перейменовувати в яке-небудь "прикладне рибоводство" )))



заєць

Повсякденності

Вирішила не бути як той єврей з анекдоту, що молиться про виграш в лотерею і не купує білет, і почати вже якщо не йти, то хоч лежати в напрямку мрії. Тому відкриваю цифровий магазин на етсі. На даний момент маємо 5 лістингів, повну кашу в голові і розуміння, що це більше схоже на лотерейний квиток ніж на бізнес-проект, але принаймні не шкодуватиму, що не спробувала.

***
Школа старшенької довела мене до постановки номеру на 8 березня. Хореограф з мене ще той, мені по вухах стадо слонів пробіглось і 8 березня в мене не те щоб позитивні відчуття викликає, але дитина не бажає відстрілятись просто віршиком і хоче акробатичний номер. Незнаю що вийде, але в процесі прикольно, особливо коли мала пристроюється поряд і намагається повторювати за сестрою)

***
Вчора випустила 15 риб, нехай притягують вже нам весну. Сніг уже пару тижнів як перестав мені подобатись, хочеться тепла і зелені. Одну зграйку залишила на колишньому березі ріки, зараз ріка на квартал далі, а в тому місці закуток паркової зони, місце прогулянок підлітків і мам з колясками. Дуже правильне для риб, ледве не залишила там всіх, але потім подумала що іншим вулицям теж треба.
Доки розвішувала риб по парку, ніяк не могла зрозуміти звідки лунає музика, що чутно її скрізь і з однаковою гучністю, враження було що просто з неба над головою. Потім виявилось що якось сама увімкнулася на смартфоні в моїй кишені, але враження що я її точно чула зверху нікуди не поділось.

***
Випадково підслухана розмова двох молодих хлопців позаду:
- Ще дєд один прийде.
- Дєд?!
- Да там дєд охуєнний!
- О, так в тебе буде нормальний двіж.
Заочно заповажала дєда, хочу коли виросту бути бабусею, котру підлітки кличуть до себе на двіж)))

***
Знайшла свою злощасну пошту. З третього разу, за допомогою покрокового маршруту в гуглі і "такої-то матері". Мені туди вже не треба було, але ж спортивний інтерес)
(Хто зараз не зрозумів про що це я, я про оце https://silenda.livejournal.com/38871.html)
Маршрут виглядає приблизно так: зайти всередину базарчика, пройти в один з проходів між купою однакових палаток, опинитись серед невідомих однаково-синіх приміщень без вікон і дверей (ні, двері у них мабуть десь таки є, але це зовсім не очевидний факт), одне з тих приміщень обійти навколо і виявити що це і є пошта (власне за пару метрів там таки був вказівник, без нього я б не знайшла ту пошту навіть стоячи з нею поряд). До речі це був єдиний прохід, з усіх інших сторін там реально глухі бетонні стіни. І судячи з показів "очевидців" і гуглокарти це якась досить новенька версія реальності, раніше так точно не було. Словом дійти туди з третього разу це була можна сказати удача, там якщо листоноші і оператори своє місце роботи щодня з першого разу знаходять - уже молодці,
Щойно зрозуміла, поки писала, я ж коли звідти виходила зустрілась з машиною укрпошти і виїжджала вона явно не з тієї стежечки, котрою ходила я. "Все страньше и страньше..." Але, більше туди не піду, не подобається мені там.

***
Ну і фото рибок у дикій природі (ці дерева ростуть якраз на межі колишньої ріки і берега)

заєць

***

Сьогодні несподівано видався вечір "свободы от забот", ну і що я могла цілий вечір робити? правильно, рибок.  Загалом у мене сьогодні рибний день, ось.  А завтра рибний день буде у міста )))
Під кат ходіть обережно, там фото кожної риби окремо, а деяких навіть з обох боків.



Collapse )
заєць

Весна і риби

Першенька нарешті готова, завтра піду випускати у вільне плавання.
Спонсор проекту - чарівна пляшечка від arrise_viento ;)
І ще 21 риба (сходила щойно перерахувала))) у стані напівфабрикатів. Так що далі буде...